Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Вадим Димофф: І щось примушує дихати… - ВІРШ

І щось примушує дихати, Напевно, твоє ім'я. І подив світанку, і тиха ти, Безсонна вже як і я. Заблукані в сховках Всесвіту, Чи стрінемось ще на мить? Життя - наша втеча з несвіту Туди, де журба зорить. Навічно журбою звінчані, П'єм спокій лише у снах. Снів мантри напам'ять вивчені І множаться у словах. Звучи ж в мені тембром вічності. Залишся луною лун. Зустрінемось в потойбічності, За волею древніх рун... 20.09.2025