Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Береза: Осінній буревій - ВІРШ

Ота блудноока невиспана осінь, з рум’янцем палким на жагучих щоках, заплуталась міцно в моєму волоссі — аж потай ревнують жоржини в садах. Шептала: «На долю ніколи не сердься. Гляди, не звикай до солодких оков. І раптом ударишся серцем до серця — кохай, умирай та воскресни ізнов!» А я їй кажу: «Це для мене не просто. Повір, я палаю інакше, ніж ти. Усе, що для тебе в природі відносно, для мене — шалені нестримні вітри». І поки незримий мій Янгол на чатах, пильнує, аби буревій цей притих. Я вчуся мовчати, як вчаться вмирати герої моїх недописаних книг. І як же цій осені, вранці на ґанку, зізнатись, мій друже, і розповісти, що я уже вкотре у миті світанку заходжу молитись у Ваші листи. © Ольга Береза