Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Калина: Миротворець (Дмитро Володимирович Кузьмін) - ВІРШ

Дмитро Володимирович Кузьмін Позивний «Миротворець» (27 квітня 1974 р.- 10 липня 2014 р.) Командир відділення 2-ого батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас». Обставини загибелі: Близько 15.00 під час виконання службово-бойового завдання в селі Улянівці Красноармійського району Донецької області натрапив на ворожу засідку та дістав смертельне вогнепальне поранення. Сімейний стан: Залишилась дружина та двоє синів. Місце поховання: с. Гнідин Бориспільського району Київської області. Він був щирим, відкритим, світ білий любив, Справедливим та чесним. З ним кожен дружив. І, як батько, художником стати хотів… Несподівано іншу Бог долю вділив. Як у серці столиці відбувся Майдан, То до лав оборони сміливо він став. Добровольцем з Майдану пішов на війну Й там зустрів вже свою сорокову весну. Ну, а вдома лишились: дружина й сини, З нетерпінням на тата чекали вони. Професійним бійцем батальйону «Дніпро» Став відважний, сміливий наш воїн Дмитро. Позивний «Миротворець», сержант, командир. «Де я – там мир!» – постійно усім говорив. Розмовляти умів він спокійно, з теплом, Тож все сказане ним поверталось добром. У Покровську розлючений натовп спинив – Українській колоні дорогу звільнив. Не зайшли у це місто тоді вороги, Українським лишилось воно на роки. Спецпризначення дано Дмитрові в той час: Командиром піти в батальйон – у «Донбас». І як вправний фотограф, він справу любив, Й все життя батальйону в тих фото лишив. Хоч загинув тоді доброволець Дмитро, І хоч більш десяти літ з тих пір вже пройшло, На світлинах своїх він ще досі живий, Випромінює світло і дух бойовий.