Запрошую всіх вас,
Пресвітлі почуття,
У серце, у життя
Я нині на всякчас.
Я вас усіх люблю
І з вами прагну жить
Кожнісінькую мить.
Прийдіть же, вас молю.
Як прийдете, пущу
До себе вас навік
І більш уже повік
Я вас не відпущу.
Не відпущу вас, ні,
Пресвітлі почуття.
Усе моє життя
Ви будете в мені,
Як в себе дома жить.
Це обіцяю вам,
Немов своїм синам.
Тоді я більш тужить
Не буду ані мить.
Забуду тугу ту
Гірку та непросту
Назавжди я умить.
Вона піде і всі
Погані почуття
У темне небуття.
Лиш ви у всій красі
Своїй в мені щомить,
Впродовж всього життя,
Пресвітлі почуття,
Зі мною разом жить
Всі будете. У вас
Вбачаю суть життя,
Яке без вороття
Мине ж, як прийде час.
Євген Ковальчук, 22. 09. 2021
