Грає вино, в тон із барвами пізнього листя,
Притьмом до зваби нектарної тягнуться оси,
Келих наливши, шепочете: "Нумо, за осінь!"
Ви спокушаєте тонко і так віртуозно,
З хистом.
Сонячний сніп сипле іскри у повню бокалу,
Чари духмяно-хмільні нам дарує ігристе,
Тихо і затишно... день вихідний - десь за містом.
Очі-магніти позвуть... А збентеження зблисне
Шалом.
... Дивне тепло загортає у спокій і досі,
Спільне горить почуття і не зраджують очі,
Грає вино... Той же шурхіт пожухлих листочків....
І смакувати із Вами ковтками я хочу
Осінь...
Гарно 
