Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Василь Гаврилишин: СУЗІРʼЯ КОЗЕРОГА - ВІРШ

МИ ЛЕТИМО В СУЗІРʼЯ КОЗЕРОГА СТАРА ЗЕМЛЯ СИНІЄ В ТЕЛЕСКОП СВОЯ ЧУМАЦЬКА ЗОРЯНА ДОРОГА УЖЕ ЛЮДЬМИ ЗАБУТА ПЕРЕМОГА ПІДКОРЕНИЙ ГЕРАКЛОВІ ЦИКЛОП ПОПЕРЕДУ ЛИШ ВІТЕР І ПЛАНЕТИ І НЕВІДОМИЙ ГАЛАКТИЧНИЙ ПИЛ І НАДНОВИХ РОЗТЕРЗАНІ БУКЕТИ ТА ХОЛОДОМ УТОМЛЕНІ КОМЕТИ І СИЛА НАШИХ ЯДЕРНИХ ВІТРИЛ ТУТ ІНШЕ НЕБО І ТУМАННІ ХМАРИ І МІСЯЦЬ НАМ НЕ СВІТИТЬ ІЗГОРИ ДЕ АНДРОМЕДИ НОРОВЛИВІ ЧАРИ ЗАПАЛЮЮТЬ У КОСМОСІ ПОЖАРИ МИ СТЕРЕЖЕМСЬ ВІД ЧОРНОЇ ДІРИ І КРІЗЬ ОРБІТИ В ВІЧНОМУ ПОЛОНІ НАМ ЧАС ДАРУЄ СКУПЧЕННЯ ЗІРОК А МИ ЙОГО ЯК ПРОМІНЬ У ПОГОНІ ВСЕ ЛОВИМО ЗА КВАНТИ І ДОЛОНІ ТА ФІЗИКУ ПРИСКОРЮЄМ НА КРОК ВДАРЯЄ СЕРЦЕ СЯЄВОМ ПУЛЬСАРА ДИМИТЬ ЗГОРАЄ В СОНЦЯХ МЕТЕОР КУДИ НЕ ГЛЯНЬТЕ ВСЕСВІТІВ ТІАРА ДЕ БʼЄТЬСЯ АТОМ ЯК ЖИВА ГІТАРА А МИ ЙОМУ ДОПИСУЄМ ФОЛЬКЛОР 13.09.2025