Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Небайдужий: Не згинути, а все таки, ще жити я збираюсь. - ВІРШ

Послухав двигуни ракет і гуркоти гармати, Я геть по іншому почав цей світ тепер сприймати. Колись я планував свій час на місяць, може рік, Тепер змінилося буття, нікчемним став мій вік. Життя цінилося Людей, нічим не оплатити, Сьогодні путін прилетить, і перестанеш жити. Сідало сонце, тиха ніч, і ранок знов займеться, А потім вдень для добрих справ часу завжди знайдеться. Раділи дітям, та й онукам, бо як їм не радіти, Вони ж рідніші від Дітей, тут правди ніде діти. Тепер вночі гудить ревун і строчить кулемет, Тай думаєш, що вже прийшов останній твій момент. Тому я перестав життя надовго планувати, А вирішив що буду час й хвилини шанувати. Радіти тим, що ніч пройшла, і завтра день знайдеться, І знову сонечко зійде і ранок знов займеться. І поки я хожу й дишу, на краще сподіваюсь, Не згинути, а все таки ще жити я збираюсь. В. Небайдужий. Вересень 2025 рік.