| |
| Перевірка розміру |
|
|
|
Ноктюрни ночі
|
Доля нам килим стелить,
Мрії летять в блакить!..
Та проростає терен
Там, де щораз болить…
В хащах отих колючих
Вічних гризот – пітьма,
Сумнівів – гостра круча,
Поневірянь зима…
Безміру коридори
Тиша тримає, й ніч…
Глянь-но! Отам, знадвору
Зірочки любих віч!
Хтось простяга до тебе
Рученьки-промінці,
Грає ноктюрни небо,
Арфа тремтить в руці!..
В щастя медвяний келих
Цівкою ллється мить.
Наче нічний метелик
Крильцями мерехтить…
17.08.2025
ID: 1047551
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 11.09.2025 16:01:32
© дата внесення змiн: 11.09.2025 16:01:32
автор: Ірина Лівобережна
Вкажіть причину вашої скарги
|
|
КОМЕНТАРІ
 Я в захваті 
Grace, 11.09.2025 - 23:19
Дуже гарно! 
|
| |