А я так довго вже чекаю
Для мене день зараз як місяць
І так повільно час спливає
Коли така далека відстань
Коли ти дивишся на зорі
А твої очі їх не бачуть
Твій силует вони повторять
І своє сяйво в тобі втратять
А я вже стільки зробив кроків
Я сам незнаю чи це вірно
Але це сто відсотків треба
І хочу вірити у диво
А я чекаю свою душу
Яка десь патрулює тишу
Яка чекає на твій потяг
Який вертається у Київ
