Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: На толоку! - ВІРШ

Усім альтруістам дам вичерпну відповідь - ви нещирі, вам давно комуністи ще промили мізки, а КОМУНІЗМ - закінчився. Чи був він, то інше запитання, певно був, раз ви в те, що пишете тут в коментарях щиро вірите. СВІТ ЗМІНИВСЯ. Ви цього не помітили? Змінилися й люди. Теж не помітно це? А от експлуатація набрала нових форм і розмаху, вас експлуатують, на вас - ЗАРОБЛЯЮТЬ, вас- ВИКОРИСТОВУЮТЬ! Все має свою ціну, кожна людина має ціну, ви певно душе дешево себе продали і навіть не помітили цього. КОМУНІЗМ скінчився. Закінчиться війна і куди всі, крім тих, хто її почав, хто очолив знищення бідного люду, ні депутати, ні інші керівники працювати не будуть, будуть віддавати накази, а куди всіх натовпом? На толоку. Що ж це таке? "Многие воспринимали субботник как праздник, а не как необходимость" В українців такий звичай називається толока, у білорусів – талока, у поляків – тлока, у північних росіян – помочь! Ура! Свята повернули! Ви ж в курсі що їх підло відмінили, підмінили. На толоку! Ми бачили уже останнім часом як на толоку прийшли надати нам "помочь", що по суті і є та толока наші "партнери" і по сей день надають нам кредити, саме в цьому так звана допомога й виражається, цільові замічу, в яких присутня схема відмивання та розкрадання коштів та ресурсів і не лише корупціонерами, про яких шепчуться, а й так званими представниками цих же "партнерів". А альтруїстами були і будуть бідні на цій землі, поки залишаться тут люди робочі, бідні люди, бо їх більшість і саме вони на толоку ходять і дійсно надають допомогу тим, хто воює за що б ви думали - за процвітання експлуатації та розродаж власної землі під ногами. І це жах. * до написання цього есе мене спонукали ваші коментарі. *** https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1047199 Перечитав як класику знову, усі сміються, а мені чомусь зовсім не смішно. Певно дивна я людина, а може й не людина, хто ж його знає. Чим більше про щось узнаю тим стаю переконаним, що нічого так і не знаю. Так і герої твору, коли більше дізнались зробили висновок - а йдіть ви мимо дорогенькі, лісами, лісами, мені явно не з вами. А чому воно так та буває. Певно з запахом уже в людей не лад чи нас підмінили, а може їжа у нас не така, то і ми не такі. Як пишуть науковці "Феромони — це біохімічні речовини, що впливають на приваблювання протилежної статі" Чи насправді запах людини містить феромони, які виконують роль афродизіаків і приваблюють потенційних сексуальних партнерів? Чи парфуми дорогі - уже підробка чи люди стали настільки скупими? Може ніс заклало в Люсі? Певно від іншого орангутанга запах привабливіший. Бо ми сміємось з того, що самі ляпаємо язиком. Кохання робить людину сліпою й німою. А от коли язики йдуть в хід, то від змій певно - інстинкти, ті явно від пращурів з французької Каталонії. Енгельс ще в свій час сказав "Что естественно, то не безобразно", а у нас, все та на свій бік якось і не кохання, а сутенерство якесь, прямо ринок відносин, ти хочеш, а що мені за це буде чи, а ти це заробив то? То б то на свіданку як на роботу. Дивно й не природньо взагалі. І автор дійсно помітила, що ми такі. Там все з життя. І от і думаю: "За образом і подобою???" БІЛЬШІСТЬ ІНТЕРСЕКС-ЛЮДЕЙ ПРИХОВУЮТЬ СВОЮ СУТНІСТЬ !!! От воно то що. І тут на очі стаття https://tsn.ua/nauka_it/u-lystopadi-tsyoho-roku-inoplanetiany-mozut-atakuvaty-zemliu-new-york-post-2878352.html Значить ми - двуполі рептилоїди, от хто ми. Нам не кохання то потрібне, а пожирання іншого виду і насолода як у кішки - грою з мишкою, розтягнення цієї насолоди, от тодіу нас і виробляються оті власні феромончики і ми насолоджуємось самі собою - такими неповторними, а я кий прок від тих мишей, якщо до їх шийки й зубки свої красиві немабажання навіть увігнати поглибше, скільки там тої крові - на один цвирк певно. Ото ті, хто кохає просто так, то певно й є ті люди, їм потрібна самопожерства, самовіддача, а більшість - самодостатні рептилоїди. І от скоро будемо зустрічати таких самих хижаків і точно не для спарювання, це нам дико й відшовхує навіть, якщи нема матеріального стимулу. Навіть цікаво для чого вони знову сюди повертаються, тут своїх більше ніж потрібно. Один від одного не те, що голови, носи відвертають.