Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Вадим Димофф: По краплі світанок стікає у розсип роси… - ВІРШ

По краплі світанок стікає у розсип роси. Вже мариво сну відлетіло сполоханим птахом. День вийшов на площу і мовчки встановлює плаху - Хтось ляже чолом, і тут вже проси - не проси. У дзеркалі вікон лукаво всміхається Час. Так хочеться,інколи,в очі йому зазирнути. Та лячно побачити те, вже чого не минути, Тому і відводиш свій погляд від вікон щораз. Спиню крокомір там, де дзвінко токатить фонтан. На мить розчинюсь, щоб думок метроном зупинити. Перлиняться бризки,і бризками бавляться діти, І ніби навколо ніхто не страждає від ран. Затримаюсь ще у химерній ідилії дня. Строкатий колаж складає він з наших ілюзій. Та доки птахи лиш видніються на виднокрузі, Так затишно серцю брести без думок навмання. День матиме мзду - хтось ляже на плаху чолом. Що ж матиме ніч? Зорі гаснуть від тих забаганок... Та доки не стане останнім світанку серпанок, Ще вистачить сили до світла іти напролом. 06.09.2025