Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Василь Гаврилишин: РЕКОНКІСТА - ВІРШ

Я КЛИЧУ ВАС ЛЮБОВНИМИ ПІСНЯМИ КОХАНА ПАННО ВИЙДІТЬ НА БАЛКОН ЯК НЕБОКРАЙ ЗАХОДИТЬСЯ ВОГНЯМИ І ТИХИЙ ВЕЧІР ЗЛИЄТЬСЯ З МОРЯМИ Я ВІЗЬМУ ВАШ РУМʼЯНЕЦЬ У ПОЛОН МИ ТАК ДАВНО НЕ БАЧИЛИСЬ ІЗ ВАМИ ТА Я НІЧОГО В МАНДРАХ НЕ ЗГУБИВ Я ПРОКИДАВСЯ З ВАШИМИ СЛОВАМИ І НУДЬГУВАВ ЗА РІДНИМИ ГУБАМИ Я ВАС ЄДИНУ НАЧЕ МІФ ЛЮБИВ Я ВАМИ ДИХАВ ВАМИ НАДИХАВСЯ І ВАМИ ЖИВ В СВОЄМУ ВИГНАННІ ЗА ЩО БИ Я ЗАХОПЛЕНО НЕ БРАВСЯ Я ВАС ЗАБУТИ І НЕ НАМАГАВСЯ І ВАС ШУКАВ В ДАЛЕКІЙ СТОРОНІ В РОЗЛУЦІ ВИ МОЛИТВА І НАДІЯ МЕНЕ БЕЗ ВАС СВОБОДА ТЯГОТИТЬ ЯК ВОДИ В НІЧ ПОРУШУЄ СТИХІЯ НУРТУЄ В ТІЛІ ЧОЛОВІЧА МРІЯ І СЕРЦЕ ВАМИ БʼЄТЬСЯ ТА ГОРИТЬ І Я НЕ ПІДУ НЕ СХРЕСТИВШИ ЗБРОЮ Я САМ ДО ВАС В ПОКОЇ УВІРВУСЬ Я БЕЗ ВІЙНИ НЕ ЗНАТИМУ СПОКОЮ ВІД ПЕРЕМОГИ НАД САМИМ СОБОЮ ВІД ВАС ОДНОЇ Я НЕ ВІДСТУПЛЮСЬ 5.09.2025