|
Ще осінь бавиться теплом,
І роздає його привітно,
Хоч листя пада напролом,
Та ніжить дотиком тендітним.
Я погляд твій з очей ловлю,
Боюсь його і ним радію,
Мабуть, тому, що так люблю,
Як люблять тільки свою мрію.
23.09.1998
©Коломоєць Людмила Петрівна
ID: 1047100
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 04.09.2025 23:49:34
© дата внесення змiн: 04.09.2025 23:49:34
автор: Людмила Коломоєць
Вкажіть причину вашої скарги
|
