Небо кольору заграви.
Стомлена за день ріка.
Тиснуть нескінченні справи...
Та чому ж тремтить рука?
Що лякає і тривожить,
слід лишає на чолі?
Це невизначеність може
заховалась там, в імлі?
Жерлом грізного вулкану,
що потрапив до долонь,
став чернений ствол нагану,
вивергаючи вогонь.
Світ умовностей прогнилих,
сповнений брехливих фраз,
тіпнувсь пиками безкрилих,
похитнувся і погас.
