|
Моя осінь пахне чаєм та дощем,
Сторінками книг шепоче листя.
Незігріте серце під плащем
Покривається росою, як намисто.
Моя осінь пахне лісом золотим,
Спокоєм в примружених світанках.
Обіймає з неба ніжно херувим,
Тихо стеляться тумани спозаранку.
Восени стиха яскравий літній блиск,
Пристрасті спекотного будення.
Все гучніше чути вітру свист,
Ніби спогад, що живеш ще в сьогоденні.
Осінь тихо стукає в поріг
І заходить з дозволу навшпиньки.
Прикуняв меленький котик біля ніг.
Літні спогади ховаю в серця скриньку.
ID: 1046998
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 03.09.2025 15:38:10
© дата внесення змiн: 03.09.2025 15:45:52
автор: Ася Тес
Вкажіть причину вашої скарги
|