Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: ми зможемо. - ВІРШ

Кожна ніч порятунку благає. Кожна ніч душі мертвих збирає. Кожна ніч кари нелюдям просить. Кожна ніч на колінах голосить. У багнюці колосся втопили. А зерно по кишенях зігнили. Всю муку у обшорах сховали, А нам грамоти понаписали. Ми і нація наче б не промах. Та и живемо ми наче не в норах. І розумні, сміливі, кмітливі Та и батьки ми і ніжні и дбаиливі. То чому ж ми живем як бомжі. Чом ховаєм за спину ножі. Вістря точим в підполах домівки. Вихваляєм заточені гілки. Вибираєм до влади ботвиння. За кордон викидаєм коріння. Те ботвиння гнильцем обростає, А коріння по світі гуляє. То ж зберіться, ми дужі і сильні. Сила наша живильна в корінні. Гниль одне лиш забарвлення має. Сильна нація гниль цю здолає. Даваите будемо планету очищати. Сміття і гниль у добриво пускати. Щоб розрослося молоде коріння. Планету зберегло для покоління.