Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Надія Тополя: казка чаика - ВІРШ

Ви бачили колись , як чаика з морем грається, А потім весело над хвилею сміється. Як крила розпластавши, хвилю обнімає. Скупавшись, загадково виринає.. Чаика із хвилею давно у парі дружать. І в жмурки граються і разом тужать. Вирішили чаики з морем пошептати, І легенду з моря діткам розказати. На чорному морі є острів чудовии. Сивии бурун там лютує сувории. Червона скеля там шпилем несеться угору. И розносять чаики иого грізну мову. На острові цьому їз давніх-давен Розлючені хвилі були з кожним днем. Аж поки на острів тои через рік Прибув з дитинчам на руках чоловік. А хвилі із ними у злагоді жили. Із донькою в мирі були і дружили. І спокіи на острові всі берегли. У щасті и любові великіи були. Щоночі вогнище палив цеи чоловік, Щоб човен об каміння розбитися не міг. Щоб вільно плавали всі кораблі, Минаючи всі скелі великі і малі. Аж поки звістку не підслухала лиху Красуня- дівчина і попросила хвилю цю, Щоб не заимала гарних козаків. І зберегла життя для сильних воїнів. Море щораз слухалось красуню цю. И шептало її завжди: "Я тебе люблю". А зараз розгнівилось, переишло у лють: "Не сміи їх рятувати ! В цьому суть. Не сміи допомагати козакам, Я тебе в руки їхні не віддам". І море лютує і море реве: "Я вмить покараю за непослух тебе" Та не злякалаь вона того гніву. Пірнала у хвилю, вклонялась камінню. і так рятувала своїх козаків, Щоб зберегти їх до наших віків. У люті море поглинуло її. І показалась вона чаикою у небі. Дід з горя кинувся у вогнище и згорів. А вогник и досі зупиняє козаків. А сірих чаиок тут розплодилось без ліку. Вони і плачуть і кигичуть на утіху. Як тільки море бурю затіває, То чаика моряків попереджає. Без чаиок море уявити важко; Вони є агресивні і сварливі завжди. У групі вони звикли жити. За місце і за корм до смерті битись. А розмах крил півтора метра має. І перельоти важкі теж долає. Чаика прекрасно плаває у морі. Здатна заснути навіть на воді. Може солону воду пити. Одна -єдина з птахів так уміє жити. А над очима залоза там спеціальна є. Яка від солі кров у чаики очищає. Ще можуть зграями людеи атакувати. А також їм в усьому помагати. А !9 ст в штаті Юта. Від сарани врожаи утятували тута. З граніту там колону збудували. Двох птахів з бронзи світу прказали. Монетнии двір в Парижі в злеті Розмістив чаику на золотіи монеті. Не все так просто у цих чудо- птахів. Не мають з рідними звязків ніяких Можуть один одного поїдати. А родичів своїх не відчувати. Мормони чаиці каліфорніиськіи поклонялись. До божества Елохіма вклонялись. До років 4 окрас у чаики сірии А після він стає яскраво= білии. Будують гнізда скрізь і всюди. Щоб тільки їх не бачили всі люди. Зимують на чорному морі . Встічають у Африці зорі. Вважаються символом свободи Їм нестрашні ніякі перешкоди. Але своїх птахів оберігають. Всі стаєю заботу проявляють. Отак ми познаиомились з птахами, Які природу люблять разом з нами. Які щасливі, коли сонце світить. Коли народжуються и радіють діти. А ми повинні цю природу берегти І разом з нею жити і рости.