Душа у жінки бува різна,
Якою Бог нагородив.
Хоч нерви не у всіх залізні,
Але є гордість і порив.
Що жінці сльози, раз і ллються,
На те і очі, щоб текли.
А є не плачуть, лиш сміються
Ще й слово гостре, мов серпи.
Одні і гори б зворотили,
Лиш волю дай, розмах такий.
А для других обійми милих,
Щоб красень був і не старий.
А ще такі є що страждають
Не так жила, не тим дала.
Усе життя перебирають,
Уже б і діда прийняла.
Жінки на світі дуже різні,
Як є бажання, вибирай!
Худі, ласкаві, милі, грізні,
Скупі, веселі через край.
Малі, пампушки, довгоногі,
Розумні є і навпаки,
Є на підборах, босоногі.
Свати, готуйте рушники!
З хлібиною у кожну хату
Зайдуть де руса є коса,
Бідну засватають, багату,
Аби не дали гарбуза.
Бо і на тебе оком кинуть,
Худий, товстий, багатий ні.
Усі твої гріхи дістануть,
Так що тримай міцніш штани.
Парує Бог серця до купи,
Одним любов, другим печаль.
Хто стер від ревнощів всі зуби,
Залізні викує коваль.
28.08.25р. Олександр Степан.
