|
Мелодію літа, красиву й гарячу,
Співає в природі усе навкруги,
Я чую її, та уже не заплачу,
Попливши на хвилях тепла і нудьги.
Зріднитися з цим так буває нестерпно,
Та де ти подінеш і зморшки, й роки?
А серце буває так солодко терпне,
І піснею мріють солодкі думки.
06.07.1999
©Коломоєць Людмила Петрівна
ID: 1046433
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 25.08.2025 13:57:58
© дата внесення змiн: 25.08.2025 13:57:58
автор: Людмила Коломоєць
Вкажіть причину вашої скарги
|
