|
Прокинулась сьогодні вранці— святом,
Заглянула і гілочка в вікно,
І, пташка, що співала щось затято,
І все оте, що зветься днем воно.
І хочеться сміятись безпричинно,
І все теж посміхається мені,
І манить двір і сад у день гостинно,
І світлі мрії— на баскім коні.
Нехай то хвиля в зношеному тілі,
І я, щаслива, поживу в ній мить,
Щоб потім з квітів загубитись в зіллі,
Щоб в дні недобрі спогадом ожить.
18.06.1998
©Коломоєць Людмила Петрівна
ID: 1046431
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 25.08.2025 13:53:37
© дата внесення змiн: 25.08.2025 13:53:37
автор: Людмила Коломоєць
Вкажіть причину вашої скарги
|
