Звучання мого слова
Незвично стає прісним.
В яскравості випадковій
Запалюється на мить.
Почується лиш - знову
Німіє, як птахи пісня.
За мить одну - що упОвість?
А тільки бо защемить.
А тільки бо запечеться
Тавром у мою вдачу,
Відбитком надій марних,
І сну, де овець до ста.
Украсти його - нечесно,
Знайти нічиє - тим паче,
Придумати - нереально.
І глибшає німота.
