Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Віктор Варварич: Прагнем любові (пісня) - ВІРШ

По́вняться грона калинові, Со́нечко ні́жить нас лі́тнім тепло́м. Ми ще мо́лоді пра́гнем любо́ві І зно́ву пи́шем нови́й Псало́м. Єства́ на́ші вогне́м горя́ть, Зли́лись у єди́ні почуття́. Стосу́нки ду́ші бадьоря́ть, Порина́ємо у забуття́. Тума́н си́ні гори́ обійма́є, ВстелЯється по всій доли́ні. Скрипа́ль про коха́ння нам гра́є, Ми коха́ємось на полонИні. Єства́ на́ші вогне́м горя́ть, Зли́лись у єди́ні почуття́. Стосу́нки ду́ші бадьоря́ть, Порина́ємо у забуття́. Серця́ від любо́ві тріпо́чуть, Вуста́ з'єдна́лись в поцілу́нку Про насоло́ду шепо́чуть, Хо́чуть любо́вного тру́нку. Єства́ на́ші вогне́м горя́ть, Зли́лись у єди́ні почуття́. Стосу́нки ду́ші бадьоря́ть, Порина́ємо у забуття́. Ми випива́єм дозрі́лий єле́й, На́ші серця́ так пра́гнуть любо́ві. Мі́сяць торка́ється твої́х плече́й, Ся́ють любо́в'ю о́чі волошко́ві. Єства́ на́ші вогне́м горя́ть, Зли́лись у єди́ні почуття́. Стосу́нки ду́ші бадьоря́ть, Порина́ємо у забуття́.