прости їм вже країно наша
вони збіднілі у душі
немає совісті - а нащо
коли плебеї самі лізуть в жерла казанів
все скуплено
раніше чи пізніше
ще вилізе негода зза бугра
стрічаються за містом попелища
згорає ввідчаї товариша душа
тримаю до останнього - не можу
ти був мені і будеш на віки
я прокидатися з коханою бажаю
не хочу бути я героєм на їхній війні
вони чи змовилися
чо ненавидять країну
яка вродила й викохала
нас усіх.
вони планують знову йти
наповнені надії
що все забудеться
піде крізь у віки
