УКРАДУ ТЕБЕ
Весна нас поєднала з тобою...
Благословила під небесами.
Купала щастя в цвіті весною,
Щоб світилися очі зірками.
Зима не впускала тебе до мене , -
Роз'єднала наші дороги, стежки.
І так ревнувала мене до тебе, ...
Закрила, як пташку на ключ, на замки.
Украду я тебе у лютої зими,-
Поведу у казку трави духмяні.
Зацілую уста сонечком весни
Подарую зорі на світанні.
Я не король, і не циган барон...
Від грози, дощів , зими захищу .
Намалюю тобі казковий сон
До ніг море квітів весни встелю.
Хай для нас цвітуть вишневі сади! ...
Сині - сині волошки у житах.
Розквітають цвітом молоді роки
До зір несе на крилах білий птах.
Я, як пташка була у неволі
Згорала без любові у журбі.
Дивилась у вікно на тополі
В небокрай його очі голубі.
Прийшла зима у весну у мій сад
Замела райські сади снігами.
І на ніжні квіти впав снігопад
Без тебе в'янула я під дощами.
Чудова поезія! 
