Така наша доля,
Чи то Божа воля
Попівці нам рідними стали,
Ми тут народились,
Ми тут подружились,
Любили,жили,працювали.
Тут все таке миле
Тут все таке любе,
Тут радує все до бестями,
Милуюсь полями,
Милуюсь садами,
Милуюсь,Попівці, я вами.
Милуюсь я в волю
Ромашками в полі.
Волошки і маки червоні
Вітають,милують,
Ваблять,чарують
І гріють любов'ю долоні.
Попівці ви милі,
Ви славитесь в ділі
І честь вам,рідненькі,і шана,
За вашу увагу,
За вашу повагу
За ваш доброзичливий ранок.
За ті на долині
пісні солов'їні,
Що повнили серце коханням,
За світлії ночі,
За милі ті очі,
За поцілунки до рання.
Чи то така доля,
Чи то Божа воля,
Попівці навіки я з вами,
Вас радо приймаю,
Все більш поважаю,
Все дужче люблю вас з роками.
