Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: А там і осінь. - ВІРШ

Осінь золота.. Кругом тиша.. Лише губи шепочуть. Звуків не чути. Листя ж кружляє в танці, ніби востаннє. Час все забирає, кудись поспішає. Не повернути нас в той жаданий час. А кохання ж прилетить Не спитавши навіщо. У серці спалахне вогнем, Розірве на шлатки, Не чекай порятунку, не благай про пощаду. Як завжди. Воно має рацію. У цьому вся відповідь. Палахкотить у грудях і уже запізнілий цей осінній сюжет. Листя відлетіло.. Залишився сум. Лише час лікує. Рани рубцює. Та шрам, як тавро! Він на тілі, біль ж у душі. Вітер свистить, листя опало. Засинає сад. Та кохання спалахне, Лиш потрібен наряд. Як завжди, як завжди. Воно має рацію. У цьому вся суть. Запізнілий сюжет: Осінь золота, З паличками в парку Пара пожила. Та вічна ж душа, завжди молода. Ти прийшла так несподівано, Як перший сніг на поріг, Залишаючи сліди, Я спалив мости.