Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Калина: Скоринка хліба - ВІРШ

Нам хлібну скоринку від зайця У хату приносив дідусь: Онукам черствого окрайця... Згадалося зараз, чомусь. Онукам черствого окрайця... Згадалося зараз, чомусь. Старенький та ще на роботі. Він скирту зимою стеріг. А вдома, у повній злидоті, Той вечір сідав на поріг. А вдома, у повній злидоті, Той вечір сідав на поріг. Вогонь запаливши дровАми, Поставивши борщ у печі, З онуками бабця - малими, Дрімала до ранку вночі. З онуками бабця - малими, Дрімала до ранку вночі. Дід вранці заходив у хату, Пакунок з кожуха виймав. Скоринки було небагато Та нею дітей пригощав. Скоринки було небагато Та нею дітей пригощав. Ой як же тоді смакувала З морозу скоринка оця! - І радість по хаті витала, І вдячності зайцю слівця. І радість по хаті витала, І вдячності зайцю слівця.