Душа у час земний собі шлях вибирає:
До пекла їй іти, чи до святого раю,
Чи суть споживача, ту, що обрав диявол,
Заради придбання своєї влади, слави,
Чи Суть Творця - любов, щоб ТАК, ЯК Він уміти,
Безсмертним "я люблю" навчитись володіти.
Христос лиш, Хто здобув від пекла нам спасіння,
Любити нас навчить Творця й Його творіння.
Та вчитися Христос насильно не заставить,
Бажаючих знайти своєї влади, слави,
Отримавших життя від Бога, батька й мами,
Та першості собі привласнюючих пальму.
Не визнаємо як, що ми ніщо - без Бога,
Як непотрібні нам Його святі вимоги,
До учесті душі, як ставимось недбало,
То безперечний факт, до пекла шлях обрали...
***
ПАЛЬМА ПЕРШОСТІ - пріоритет, вихід на перше місце,
безперечна перевага
ВИМОГА - побажання, прохання, висловлене так,
що не припускає заперечень
НЕДБАЛО - недобросовістно, погано, безтурботно,
байдуже, неуважно, з неповагою
#####
Ад реальный там, где люди правят людьми
Две дороги всего, по-большому то счёту,
На одной жизни свет, на другой смерти тьма,
Ни к чему уповать на прогноз звездочётов,
Свою участь душа выбирает сама.
Две дороги всего, чтоб душа не металась
Среди многих, людских гордо - грешных идей,
Неизменным для всех дело Божье осталось:
Всей душой возлюбить и Творца, и людей.
Заразил дьявол всем души смертною страстью:
Потребителем чтоб, за счёт Давших им жизнь,
Их себе подчинить, а не им подчиняться,
Коронуя в душе на престол эгоизм.
Но Спасителем душ, Кто за них стал горою
На Кресте, дав им шанс на земле путь избрать:
Нисхождение в ад с непрощённой душою,
Иль с прощённой Христом - восхождение в рай.
Ведь земля, как наглядный пример для Вселенной,
Ад - реальный там, где люди правят людьми,
Потому трон Свой Бог не доверит творенью,
На котором Он правит силой вечной любви!
- в.л.
