Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Каа3003: Амур обожнює лиш неземне кохання - ВІРШ

Так забагато пристрасті в її віршах, Слова барвінки ароматні, кольорові. Однак, вночі чорнила-кажани зривають дах, Жадають несамовиті крові. Та спрага від кохання, їй бракує слів, Подейкують, всі зорі надто норовливі, П'янкі серця, що відчувають спів, Метелики лиш все життя щасливі. В його віршах суцвіття хризантем, І, блискавок вогонь йому стожари, З кажанами летить він від дилем, Несамовиті пише мемуари. Він в задзеркалля стільки раз пірнав, Щоб вщухли почуття шалені, буревії. Кохання - вирій із вершин, канав, Подейкують, продажні лиш повії. Занадто схожі, двоє - близнюки, Сплітаються дороги у бажання... Букет троянд і поцілунок залюбки! Амур обожнює лиш неземне кохання.