Я йду до Вас, тримаючи в руках,
Мале горнятко із теплом осіннім
Встеляю денце сонячним промінням
І в кожнім те, що маю в молитвах...
То невигадлива моя душа
Для Вас дарунків трохи назбирала...
На промінці легенько нанизала
Щоб настрій гарний Вас не полишав.
Промінчик перший – то моє тепло,
А другий - то розмова наша щира,
А ось і третій – побажання миру,
Щоб радості побільше в Вас було
Там усмішок для Вас букет рясний
У щедрому осінньому привіті
Ще Вам бажаю щастя у зеніті,
Щоб кожен день погожий і ясний.
В горнятко покладу Вам ще добра,
Лоскутик незахмареного неба
Та й хлюпнути любові, мабуть, треба,
Оскільки золота її пора...
Ось так і йду з дарунками до Вас,
Що назбирала у мале горнятко,
Нехай вони залишаться на згадку
І гріють душу Вашу повсякчас.
