В місцях, де з нас регоче час
І світовий бедлам
Чекає радо всіх Парнас
У колі дивних дам,
Де Калліопа пастухам
В мить світлої пітьми
Готує дивний первоцвіт
Для ранньої весни.
В струмочках довгих вздовж калюж
Де ельфи і жуки
Боронять стежку з білих руж,
Життю на всі смаки,
Де швидше й краще ніж у муз
Бджіл совість перейма,
Бо справжніх дурощів людських
В них не було й нема...
