Вечір намотав сувій
Дивної тканини
Згаснув погляд із-під вій -
Смеркло після днини.
Це парчі блискучий взір,
Миготить на клапті,
Місяць – головний убір,
Хилить у завзятті…
Мрії, наче зірочки,
Губляться у тиші.
Рос зіниці, як свічки,
Виглядають лише.
Вже сполоханих думок,
Догорає ватра,
Дуже хочу, щоб був мир,
Як настане завтра.
14.06.2025
