Поговори зі мною ти відверто,
Без розділових знаків наяву,
Душею притулившись до мольберту,
Схиляючись в нескошену траву.
Наповни фарбами тонку розмову,
Щоб в серці заяскравіли слова.
Я до нестями хочу чути мову,
В думках пливе картина звукова.
Твій голос лине чарівний як пісня,
Бринить по ніжних струнах почуттів.
Торкає шовком серенада літня
Та згладжує загострені кути.
Поговори зі мною ти відверто,
Щоб холод у душі назавжди зник.
Тепло від слів я заверну конвертом
І вірші надішлю палкі із ним.
