Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ведомая любовью: А діти, і без слів, являють Суть Творця - ВІРШ


Ведомая любовью: А діти, і без слів, являють Суть Творця - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...

Пошук


Перевірка розміру




А діти, і без слів, являють Суть Творця

Ведомая любовью :: А діти, і без слів, являють Суть Творця
Смугасте, як тільник - ярлик наш на життя, На серця ритм "люблю" - ярлик пекельна ноша, Коли святі і вічні - Божі почуття, Не бажані душі, бо любить вона гроші. А наші діточки - дар дивний від Творця, Уміють і без слів являти Суть Святого, Бо з раю прибули - з ритмом "люблю" в серцях, Бо вільни діти від - світогляду земного. Відповімо за них перед Святим Творцем, Як ставились до них дбайливо чи недбало, Яким ми на землі були для них взірцем, Який був дух в душі - безгрішний, чи зухвалий? Як стан душі батьків - школярка у Христа, Хто Переможець над - смертним гріхом і смертю, Творця життя - "люблю" - щасливий її стан, Їй, ніби рибі зонт, світогляд грішно - смертний! *** ЗУХВАЛІСТЬ - порок та вада особистості, негативний поведінковий прояв, симптом хамства, в релігії — гріх ##### Ноша любви даже детям под силу Жизнь нарекли полосатой тельняшкой, Иго любви наказанием тяжким, Волю свою утверждая, забыли: Ноша любви даже детям по силам. Воля Творца: «возлюбите друг друга» Стала для нас, словно тяжким недУгом, Нет бы, в глазёнки детишек вглядеться, Чтобы увидеть в них чистое сердце. Дети, как будто посланники рая, Ангельским взглядом на мир наш взирают Полным любви, на взаимность надеясь, Взрослым душою и сердцем доверясь. Коль поведём их дорогой страданий, Что ж приведём им в своё оправданье - То, что, восстав против воли Господней, Тянем себя и детей к преисподней? Может, не поздно мышленье по жилам: Ноша любви даже детям по силам? ##### В век расцвета формализма, И упадка содержанья, В мир хочу своею жизнью Принести Дух восклицанья! Восклицанья от познанья, Что дан грешным дар спасенья, Что в молитве покаянья Всем Христос даёт прощенье!!! Восклицанья от де-факто: Душа стала чадом Божьим, Обрести Его характер, Как дитя Святого, сможет! Восклицанья от участья В действе вечного "люблю я", Когда хочется от счастья Петь под небом АЛЛИЛУИЯ! Восклицанья - жизни норма, Когда сердце в Божьей власти, То душа не только формой, Содержаньем - дышит счастьем! Тело, как сосуд из глины, В нём душа, как содержанье, В ней храню любовь - святыню, Мой Источник восклицаний!

ID: 1041679
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 14.06.2025 13:07:15
© дата внесення змiн: 14.06.2025 13:07:15
автор: Ведомая любовью

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (57)
В тому числі авторами сайту (0) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.

Нові твори
Доля правди
Поезія для дітей
Крила весни
Поезія для дітей