Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ПРО ГОГОЛЯ І ШЕВЧЕНКА - ВІРШ

Ходив Гоголь по столиці: В циліндрі блискучому, Прислухався, як дітей ми, І студентів учимо, А в саду Шевченківськім, До пізнього часу: Про свою екскурсію Повідав Тарасу: "Обійшов незримо я Всі аудиторії: Кафедри словесності, Кафедри історії, Хімії і фізики, Етики й естетики, І цієї, як її?- Навіть кібернетики. Учать всіх по - російському, Часом по --англійському, І лише подекуди Все ж по - українському. Поміж професурою, І межи студентами, Жваві малороси Стають рудоментами. Микола Васильович Говорив піднесено, Сипав афоризмами, Усміхався весело. І сказав Шевченко, Засмучений дуже: "Ти смієшся, а я плачу, Великий мій друже!"