Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Лія***: Тонка межа - ВІРШ

Вона прийшла. У чашці — млосна тиша. А він вже там. І знов не зводить зір. Її волосся пахне димом вишень, А погляд наче тріснутий сапфір. Вони про книги. Про вино і втому. Про дощ в Парижі, де ще не були. Він би торкнувся — та біда у тому Що серце просить, розум каже -ні. Її вуста— півсвітла і півтіні. Йому б — ковтнути, зникнути, згоріть… Та досвід вчить триматися до ліній, Бо крок до неї — наче шлях крізь лід І вже рахунок — два еспресо з цукром. І посмішки — як захист, як броня. Він зачарований її парфумом, А серце шепче: “Це ж вона… Вона.”