Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Рунельо Вахейко: РОЗДУМИ НА ТЕМУ №2 - ВІРШ

Коли б пішов завчасно з дому Я, мандрував би, як чумак, Невже було б все по-другому І все було б уже не так, Як зараз? Ті ж були планети, Зірки би сяяли такі ж? Чи був другим я б на портретах І інші люди були б скрізь? Мене б чекала інша доля, Було б все інше навкруги, Знайоме начебто до болю, Як правила старої гри. Невже тебе не стрів тоді б я, І не стрічав би знов і знов? Подібне стрівши би подібне, У серці зворушило б кров? Невже тоді б ми розминулись, Тебе, як долю не впізнав? І стало все б мені минулим, Якого б і не знав? Хто зна? А чи те стало б мені рідним, Чи прикипіло б до душі? А чи я був би тим же свідком, Де час, невидимий рушій, Мені показував би зрідка Картини вічні і страшні?! А чи була б та ж сама мітка, - Та зірка Божа на мені?