Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ростислав Сердешний: Сліпий поет-жебрак - ВІРШ

Як багато бідних стало, Неначе з дерева листва опала! В метро біля парапету Нещодавно зустрів я поета, - Сліпий! Вірші свої читав, І насолоджувався життя в них грою. Кохання вихваляв і проклинав, І життю дифірамби співав. Воно у нього все відняло, У багно штовхнути забагало, Та він безумець музи Свій дух йому віддавав. "О життя, о пристрасте, конфузи!-" У пориві пристрасті гукав, Але дух його зотлів, згасав; Рядком останнім написав: "Я жив, я веселився, помирав..." (переклад власної поезії 19.11.1997 р.).