Сядь біля мене,
Долоні свої
Поклади на мої
І в очі мені дивися-
Страхи і болі твої
Я візьму собі
І за вітром
Їх всі розвію,
А щоб очі,
Сумні твої,
Назавжди звеселіли
І усмішка лягла
На милі уста,
І щастя щомить
Тобі прибувало-
Я серця мого тепло
І силу душі моєї-
Тобі віддаю,
Крізь очі й долоні
Тебе надихаю.
А бентежна зима,
Що була між нами,
Водою в Дніпро зійшла,
Надія ж в нас є
І завжди була,
Вона, як і я,
Іти до життя і весни
Тебе закликає.
20.03.2025р
