Як же гарно сонце сяє
І так ніжно гріє,
Що навколо все буяє,
І душа радіє!
Квіти тягнуться розквітлі
Та пахучі вгору.
У душі встають пресвітлі
Почуття в цю пору.
На галяві зеленіє
І блищить травиця
Від проміння, і ясніє
У ріці водиця.
А у небі все дзвінкіше
Пташечки співають.
Світлі почуття палкіше
У душі палають.
В листя вдягнені дерева,
Мов у пишні шати
І король, і королева,
Їхні батько й мати.
Жовте сонце із полями,
Де росте пшениця,
Що кохаю я без тями.
Наша ж годівниця.
Навкруги усе красиво
Й буйно розквітає,
І мов неймовірне диво
Серце огортає,
Що словами передати
Все це неможливо.
Лиш можливо відчувати
Це прекрасне диво,
Доки в грудях серце б’ється,
Тихо калатає
І життя не розіб’ється
Те, що кожен має.
Євген Ковальчук, 19. 06. 2021
