повір у себе,
давай - йди!
але повинна знати ти,
що навіть тихим, малим кроком -
ти робиш вибір,
щоб піти.
піти з минулого й пройти
усі свої в душі страхи.
і бути явною важливо,
щоб він зникав, де є лиш ти
сама в трансляції
наживо.
я знаю як пече, болить.
але тоді, як задощить, –
над головою парасолю
розкрию,
наче свою долю.
надіну я теж капелюха -
не обпечуть безжальні слухи.
і як орлиця навпростець -
я покажу їм їх кінець.
04.05.20 (м. Тернопіль, вул. Бордуляка)
