Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: oreol: Та певно ще не дойшло. - ВІРШ


oreol: Та певно ще не дойшло. - ВІРШ
UA | FR | RU

Поезії для дітей (не для дорослих)

Бібліотека | Поети Клубу Поезії | Спілкування | Книгарня | Літературні премії | Контакти КлПоезії |

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 3

Пошук


Перевірка розміру




Та певно ще не дойшло.

Ми ж нічого не знаєм. Що тут твориться Й що нас чекає. Хто і навіщо морок наводить, відволікає. Якась нездорова чомусь ейфорія, вбити сусіда, свинку підсунуть. Черги на смерть. Це наша країна? Не вірю вже жодному слову з екрану. Постійно чомусь нас вводять в оману. Когось врятувати та коштів нема, ні сотні й гроша, А от щоб убити, на цьому кортить всім заробити. З рахунком погано? Мільйон на мільйони візьміть й перемножте. Де кошти такі? Це лише гробові. Машини смертей працюють в країні. Невже тут Освенцім І в чому ж ми винні? Ви ще живі? Не страшно? Чому? Держава кошти на вбиство знайшла. Кому із загиблих ця сума пішла? Пятнадцять мільойнів кожній вдові. Одні мільойнери в країні оцій. Ви вірите знову в провладну брехню? То Голівудні ж лише постановки, Реальність жахлива. А тут хтось радіє. Та безголові ж ведуть, жирують, гребуть. А вас мов те стадо женуть і женуть. Всі повернуться? Ці дрони, це горе.. Кому це потрібно. Чия така доля? Черги на смерть. І ці безголові, поважні, шановні. Жертовник? Не лікувати, а брати й вбивати. Якісь ізувіри. Якої ви віри? Нема вам довіри. Знімають кіно, Радіють, що вбили. Галімі актори, як й ваше кіно. Цей серіал слід закрити давно. Проблема у тому, що касти навколо. Здоровому хворих не зрозуміти, Вбивцю дитині не зупинити. Людей ж ви женете на міни й на дрони. Шанси зостатись живим є у кого? Залишиться хто? І все це для чого? Новий крематорій? Вбивства віками, А хтось у ЄС, а там й на Багами. А ці у ЄС за вас же рахунок живуть, за рахунок колоній І вас не взяли туди й не візьмуть, оце й є муть. Брешуть й живуть. Хтось в Буковель, а ви в телеграмі. У когось нема вже ні папи, ні мами. І ні копійки, лиш торба з боргами. Поки самі не дізнаєтесь правди, Ніхто вам й не скаже. Покажуть, покажуть. Ви вірте. Не очевидно куди ми дійшли й Чому безголові сюди завели? Переведеться певно народ. На всю цю країну один й ідіот. Я і не вірю, що він патріот.

ID: 1040902
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 04.06.2025 03:38:16
© дата внесення змiн: 04.06.2025 04:20:55
автор: oreol

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



Попередній твір    Наступний твір
 Перейти на сторінку автора
 Редагувати  Видалити    Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (52)
В тому числі авторами сайту (2) показати авторів
Середня оцінка поета: 0 Середня оцінка читача: 0
Додати коментар можна тільки після реєстрації
Зареєструватися може будь-який відвідувач сайта.




КОМЕНТАРІ

Ніна Незламна, 04.06.2025 - 06:50
17 17 17 frown
 
oreol відповів на коментар Ніна Незламна, 04.06.2025 - 09:53
22 give_rose
 

Нові твори
Доля правди
Поезія для дітей
Крила весни
Поезія для дітей