Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр БУЙ: Варфоломіївський вечір - ВІРШ

Сльози виплакав до сухо́го, Зи́чний те́нор зірвав на хрип… Не судилось пізнати Бога, Та душею я не ослі́п! Як усі, так і я боюся, Що життя добіжить кінця, Та коли перед сном молюся, Пояснити прошу́ Творця, Прагну втямити ще до скону Дивну логіку протиріч: Він чекає земні́ поклони, Нас лупцюючи навсібі́ч… Від народження – всенькі грішні І приречені на ярмо. Ми – раби перед Ним, Всевишнім (нині б молодь сказала – чмо)… Закликають нас пе́рти во́за Угодовані панотці́ – І, покірні, ми ллє́мо сльози, Переписуючи взірці́… Відведи небезпеку, Боже, – Запобігти їй точно слід, – Бачив Ти, і не раз, як може Прозріва́ти «сліпий» нарі́д! Червень 2025 року