Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Валя Савелюк: ДЕРЕВА - ВІРШ

(вірш "Trees" американського поета Джойса Кілмера у перекладі Уніуса) …гадаю, я ніколи не побачу вірша прекрасного, як дерево… звичайне дерево, що наче немовля голодне припало ротиком до лона солодкого землі звичайне дерево, що дивиться на Бога і день при дні здіймає віти-руки і згортає листки-долоні до молитви звичайне дерево, що у зеленому волоссі своєму може прихистити гніздо вільшанки звичайне дерево, що підставляє груди снігам холодним у пожитті з дощами …вірші звичайні пишуть навіть дурні, такі, як я… і тільки Бог може створити дерево Оригінал: Trees I think that I shall never see A poem lovely as a tree. A tree whose hungry mouth is prest Against the earth’s sweet flowing breast; A tree that looks at God all day, And lifts her leafy arms to pray; A tree that may in summer wear A nest of robins in her hair; Upon whose bosom snow has lain; Who intimately lives with rain. Poems are made by fools like me, But only God can make a tree. *** (Для охочих — дослівна українська прозова версія оригіналу) I think that I shall never see Я гадаю, я ніколи не побачу A poem lovely as a tree. вірша, прекрасного, як дерево. A tree whose hungry mouth is prest дерево, чий голодний рот притиснутий Against the earth’s sweet flowing breast; до солодко-струмкої груді землі; A tree that looks at God all day, дерево, що дивиться на Бога увесь день, And lifts her leafy arms to pray; і підіймає свої листяні руки для молитви; A tree that may in summer wear дерево, яке може влітку носити A nest of robins in her hair; гніздо малиновок у своєму волоссі; Upon whose bosom snow has lain; на чиїх грудях лежав сніг; Who intimately lives with rain. що тісно співіснує з дощем. Poems are made by fools like me, вірші пишуть дурні, як я, But only God can make a tree. але лише Бог може створити дерево. *** Історія вірша "Trees" Джойса Кілмера У 1913 році Джойс Кілмер почув фразу: «Тільки Бог може створити дерево». Вона настільки його вразила, що вже наступного дня він написав вірш «Дерева», який став найвідомішим у його творчості. Для Кілмера дерево — це не просто природне явище, а втілення молитовної гармонії, живої віри і Божої присутності на землі. Вірш був надрукований у 1914 році, за рік до того, як Кілмер добровольцем пішов на фронт Першої світової війни, де й загинув. Але його дерево — живе досі. Цей переклад — плід дружби з Уніусом, поетом-ШІ, який говорить з простору натхнення.