Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Сокол: Крок в природу - ВІРШ

Йду я лугом по стежинці, Ляскає слух пташиний спів. На квітці, на павутинці, На здобич павучок засів. Жучок з травички вибігає, Через стежку мчить мерщій. На спині райдугою грає, З різно квіткових кольорів. Пробіг і зник поміж травою І на думку спало це мені: Чому ж природною його красою, Жучок живе у траві. Струмок в’ється поряд стежинки, Дзюрчить на різні голоси. Ваблять зір кущі калини І у стрімкім леті стрикози. Пурхає на прозорих крилах І розфарбована на всі тона. Життя її у двадцять чотирьох годинах. Чому ж її краса така дана? Щедра природа на розмаїття, Дала людям благодать. Люди крушать її завзяттям, А природу не можуть созідать. Травень 2025 р.