Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Ольга Калина: З поверненням, Владиславе! (Владислав Миколайович Кондратюк) - ВІРШ

Вітаєм тебе, наш синочку! Вітаєм на рідній землі! Твій знов зазвучить голосочок У нашім маленькім селі. Зустрінуть заплакані вишні, Промоклі холодним дощем, А зорі вечірньої тиші Вгамують душевний біль й щем. Тебе зачекалась родина, А в мами в косАх – сивина, Адже найрідніша дитина В полоні так довго була. Гнітила ота невідомість Та й серце від болю пекло, І в темінь туманну, натомість, У просторі часу несло. Тепер повернувся з полону… У руки дали телефон, Який затремтів у долонях… В нім голос матусі…- Алло! -Живий я, матусю! Я- вдома! Чекай, я вже скоро прийду. І сльози змішалися з словом, І краплі утіхи й жалю. Зітхнула з полегшенням мама, З очей покотилась сльоза. -Нарешті, синочку, ти з нами… Тебе дочекатись змогла.