а вони все ще вірять
без запитань
роззявляють серця
як роти для отрути
їхній погляд у дно
де глибини без дна
а всередині щось
що так легко забути
ідуть як один
у потилицю дихають
очі у них
ніби пустки вітрин
їм не треба меча
вистачить лиха
і кривди загорнутої
йменням старшин
ті їм усміхи кидають
наче гачки
а слова вони чують
наче накази
заковтують все те
не жуючи
і просять іще
завжди
відразу
до блиску повзуть
як ніби до світла
на золото моляться
то їхній бог
думками керуються
пір’ям розтріпаним
без совісті
честі
страму
тривог
душу зливають
у схеми ганебні
правду коридою б’ють
як бика
влаштовують псевдо
божі молебні
відкинувши Бога
за ріг ТЦК
мріяти
ні
це пусте марнотратство
плакати
слабкість то
не для мужчин
питати навіщо
ти що
краще вкрасти
і з’їсти швиденько
покіль ти один
темні не ті
що вікують у тіні
а ті що шепочуть
повір
так потрібно
і кажуть що винен ти щось
у країні
яка усередині
звіроподібна
***
