Війна скоротила наше життя,
Вщент зруйнувала великі міста.
Війна наше повсякденне буття.
Ситуація не така вже й проста.
Ніч поставляє смуток і смерть.
Гадина-раша, ще вперто повзе.
Горе наповнює серце вщерть.
Коли вже рашистів біда загризе….
Ніч неспокійна, дуже страшна….
Вибухи поряд, ці вибухи знову…
Нас всіх дратує проклята війна.
Треба в відставку її термінову.
Цих нелюдів, хто став убивати,
Хто засидівся довго на троні.
Треба швидше з очей прибирати,
Щоб в них не чесались долоні.
Хай, тягають один одного за чуби.
Тупою головою б’ються об стіни;
Від кумедної, як ця, боротьби,
Хай, забивають до крові коліна.
Треба прибрати їх від людей,
Голою «сракою» посадити на поні.
Хай, вони «скачуть» в Буді-вей.
Цим «козакам» не потрібні коні.
