Вона і він сиділи мовчки,
Навколо тиша, ні душі.
Їх погляд тепло ніжив зморшки,
Вигладжував ямки пухкі.
По ньому ледь повзли зіниці,
Торкалися його биття,
Палали груди у дівиці,
Чекаючи обійм злиття.
Він відчував її пір'їнку,
Мурашки бігали мов струм.
Очима грів тендітну квітку,
Розвіював в пелюстках сум.
З'єднала їх кохання нитка
І полонила всі думки,
В очах відбувся спалах зблизька,
Побігли пристрасті струмки.
