Сайт поезії для дітей, вірші, поздоровлення у віршах :: Sereniti_Flawia: Постукав - ВІРШ

Прийшов. Постукав в душу. Каже "Привіт! Я хороший! Впусти." Мовчу. Не вірю. Не знаю, хто ти. Красивий наче. А втім... Хіба цінність у цьому? "Я добрий" - каже. "Повір." Не можу. Не знаю, хто ти. "Люблю тебе більше за життя" - каже. Мене? Хіба таке можливо? "Небо прихилю для тебе, повір." Не можу. Не знаю, хто ти. "Дозволь торкнутись" - каже. "Помру". Мовчу. Я знаю твою душу. А тебе - ні. "Молю, дай мені надію" - каже. Не можу. Хто ти? Спокій мій вкрав. "Ти Королева" - каже. Від Короля чую. А втім... Хто ти? Не знаю. Прийшов. Постукав в душу. І... не чіпав. Просто взяв ключ і відчинив Замок на серці. Ввійшов. Сідай. Каву будеш? У мене є. І шоколад. "Я без квітів" - каже. "Не знав, чи впустиш" "Нічого" - кажу. "Пий каву, грій руки". "Підеш за мене?" - питає. Не можу. Не знаю, хто ти. "Я шлях знайду" - обіцяє. "Спробуй" - кажу. Ти єдиний достойний. Єдиний, хто насмілився. "Спробуй" - кажу. "Бог із тобою". 18.05.2024